Підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року

Кількість міського населення, за результатами перепису становила 32 млн. 574 тис. осіб, або 67,2%, сільського - 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8%. Порівняно із 1989 роком міське населення зменшилося на 2,0 млн. осіб, сільське - на 1,2 млн. осіб, проте співвідношення між ними в цілому по країні упродовж останніх двох переписів залишалося практично незмінним.   

Нижче наведено дані про розміщення та співвідношення міського і сільського населення за реґіонами України:

 
Кількість наявного населення,
тис.осіб
У % до
всього населення
Довідково
за 1989 рік
міське
сільське
міське
сільське
міське
сільське
Автономна Республіка Крим
1274,3
759,4
63
37
65
35
Вінницька
818,9
953,5
46
54
44
56
Волинська
533,2
527,5
50
50
49
51
Дніпропетровська
2960,3
607,3
83
17
83
17
Донецька
4363,6
477,5
90
10
90
10
Житомирська
775,4
614,1
56
44
53
47
Закарпатська
466,0
792,3
37
63
41
59
Запорізька
1458,2
471,0
76
24
76
24
Івано-Франківська
593,0
816,8
42
58
42
58
Київська
1053,5
774,4
58
42
54
46
Кіровоградська
682,0
451,1
60
40
60
40
Луганська
2190,8
355,4
86
14
86
14
Львівська
1558,7
1067,8
59
41
59
41
Миколаївська
838,8
425,9
66
34
66
34
Одеська
1624,6
844,4
66
34
66
34
Полтавська
956,8
673,3
59
41
57
43
Рівненська
549,7
623,6
47
53
45
55
Сумська
842,9
456,8
65
35
62
38
Тернопільська
485,6
656,8
43
57
41
59
Харківська
2288,7
625,5
79
21
79
21
Херсонська
706,2
468,9
60
40
61
39
Хмельницька
729,6
701,2
51
49
47
53
Черкаська
753,6
649,3
54
46
53
47
Чернівецька
373,5
549,3
40
60
42
58
Чернігівська
727,2
518,1
58
42
53
47
м. Київ
2611,3
-
100
-
100
-
м. Севастопольх)
358,1
21,4
94
6
95
5

  х) Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді    

Частка міського населення зросла в 11 областях України, зменшилася - у 5, в інших 11 - залишилася без змін. Зміни відбулися переважно у центральних, а також у деяких західних та південних реґіонах. Особливо високий рівень цього показника в Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях, низький рівень (менше 50%) характерний для Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.

Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, тобто зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту:

  Кількість осіб, які мають освіту:
вищу загальну середню
всього з них
повну вищу		 всього з них
повну загальну середню
Постійне населення у віці 10 років і старші, тис. осіб
1989 рік 12049,1 4194,4 28998,5 12550,6
2001 рік 13686,3 5656,7 28475,4 15245,7
2001 рік у % до 1989 року 113,6 134,9 98,2 121,5
На 1000 осіб постійного населення у віці 10 років і старші:
все населення
1989 рік 274 95 660 285
2001 рік 313 129 651 349
2001 рік у % до 1989 року 114,2 135,8 98,6 122,5
міське населення
1989 рік 345 127 613 297
2001 рік 379 166 598 348
2001 рік у % до 1989 року 109,9 130,7 97,6 117,2
сільське населення
1989 рік 133 32 752 263
2001 рік 177 54 764 350
2001 рік у % до 1989 року 133,1 168,8 101,6 133,1

Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, складала 28,9 млн. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,6%.

Підвищення рівня освіти в цілому характерне як для міського, так і для сільського населення. Кількість осіб, які мали повну вищу освіту з розрахунку на 1000 осіб населення у вказаному віці, збільшилася у порівнянні з даними перепису 1989 року, у містах на 30,7%, у селах - на 68,8%. Відповідну динаміку мав показник кількості осіб із повною загальною середньою освітою, підвищення склало у містах 17,2%, у селах - 33,1% .

Cтатевий склад населення за реґіонами України

 За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 22 млн. 441 тис. осіб, або 46,3%, жінок - 26 млн. 16 тис. осіб, або 53,7%.

  Кількість наявного населення,
тис. осіб		 У % до
всього населення		 Довідково
за 1989 рік
чоловіки жінки чоловіки жінки чоловіки жінки
Автономна Республіка Крим 937,6 1096,1 46 54 47 53
Вінницька 809,6 962,8 46 54 45 55
Волинська 500,1 560,6 47 53 47 53
Дніпропетровська 1643,3 1924,3 46 54 46 54
Донецька 2219,9 2621,2 46 54 46 54
Житомирська 644,8 744,7 46 54 46 54
Закарпатська 605,5 652,8 48 52 48 52
Запорізька 886,6 1042,6 46 54 46 54
Івано-Франківська 665,2 744,5 47 53 47 53
Київська 845,9 982,0 46 54 46 54
Кіровоградська 520,8 612,2 46 54 46 54
Луганська 1169,9 1376,3 46 54 46 54
Львівська 1245,1 1381,4 47 53 47 53
Миколаївська 588,2 676,6 47 53 46 54
Одеська 1155,4 1313,6 47 53 47 53
Полтавська 747,4 882,7 46 54 45 55
Рівненська 555,6 617,7 47 53 47 53
Сумська 593,8 705,9 46 54 45 55
Тернопільська 530,2 612,3 46 54 46 54
Харківська 1339,5 1574,7 46 54 46 54
Херсонська 548,5 626,6 47 53 47 53
Хмельницька 659,9 770,8 46 54 46 54
Черкаська 638,8 764,2 46 54 45 55
Чернівецька 432,1 490,7 47 53 46 54
Чернігівська 565,5 679,7 45 55 44 56
м. Київ 1218,7 1392,7 47 53 47 53
м. Севастопольх) 173,5 206,0 46 54 47 53

  х) Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді    Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення України, якщо у 1989 році на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2001 році - 1159. Це відбулося за рахунок сільського населення, в якому за той же період статеве співвідношення змінилось від 1205 до 1151 жінок на 1000 чоловіків. У містах цей показник, навпаки, зріс відповідно з 1143 у 1989 році до 1163 у 2001 році. Крім того, за даними останнього перепису, співвідношення кількості жінок та чоловіків у репродуктивному віці стало ще більш сприятливим, оскільки відносний показник для жінок цієї вікової групи з розрахунку на 1000 чоловіків відповідного віку склав 1031. За даними Всеукраїнського перепису населення кількість чоловіків та жінок, які перебували у шлюбі, склала 23,7 млн. осіб.

    Розподіл населення за сімейним станом виглядав наступним чином:

  Частка осіб даного сімейного стану у відповідному віці, %
чоловіки жінки
Постійне населення у віці 15 років і старші 64,6 24,3 3,9 6,8 54,0 16,1 19,2 10,4
15-19 1,0 98,6 0,0 0,1 7,3 92,1 0,0 0,4
20-24 24,8 73,1 0,0 1,6 48,1 45,8 0,3 5,3
25-29 60,8 32,0 0,1 6,6 70,1 16,3 0,9 12,4
30-39 77,4 10,9 0,4 10,9 75,2 6,1 2,5 15,8
40-49 82,5 4,9 1,2 11,1 73,6 3,6 6,4 16,1
50-59 84,5 2,7 3,4 9,0 66,0 3,1 16,8 13,8
60-69 83,6 1,6 9,3 5,3 51,4 3,6 36 8,9
70 років і старші 71,8 0,8 25,1 2,1 23,6 5,6 66,4 4,2

Мовний склад населення України, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризувався такими даними:

  Вважали рідною мовою ( %)
мову своєї
національності		 українську російську іншу мову
українці 85,2 х 14,8 0,0
росіяни 95,9 3,9 х 0,2
білоруси 19,8 17,5 62,5 0,2
молдавани 70,0 10,7 17,6 1,7
кримські татари 92,0 0,1 6,1 1,8
болгари 64,2 5,0 30,3 0,5
угорці 95,4 3,4 1,0 0,2
румуни 91,7 6,2 1,5 0,6
поляки 12,9 71,0 15,6 0,5
євреї 3,1 13,4 83,0 0,5
вірмени 50,4 5,8 43,2 0,6
греки 6,4 4,8 88,5 0,3
татари 35,2 4,5 58,7 1,6
цигани 44,7 21,1